26 квітня 2021 року — Міжнародний день пам’яті жертврадіаційних аварій і катастроф, 35 років по тому

Щорічно, за ініціативи ООН, світова спільнота відзначає 26 квітня — Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.

Катастрофи на атомних електростанціях України і Японії — це трагедія не тільки для мешканців цих країн, але це страшна трагедія для всього населення землі, і навколишнього середовища нашої планети.

Чорнобильська катастрофа — не тільки лихо минулого, але й виклик майбутньому.

Внаслідок аварії на ЧАЕС постраждало 5 мільйонів громадян України. Кількість проблем, пов’язаних з цією техногенною катастрофою, з роками не зменшується. Навпаки, екологічні, соціальні, психологічні, медичні і інші негативні процеси загострюються і набувають системного характеру.

Аварія на Чорнобильській АЕС, її наслідки завдали і продовжують завдавати шкоди здоров’ю населення Харківської області.

В області відпрацьована і діє протягом останніх двадцяти восьми років система надання медичної допомоги постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка адекватна кількості потерпілих, поширеності захворювань у них та відповідає вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства охорони здоров’я, постанов Харківської обласної Ради, розпоряджень Харківської обласної адміністрації, наказів Департаменту охорони здоров’я, рішень Колегій МОЗ України, Департаменту охорони здоров’я обласної держадміністрації. Для надання медичної допомоги постраждалим задіяна вся мережа медичних закладів області, яка включає 70 територіальних амбулаторно-поліклінічних закладів для ведення обліку, диспансерного нагляду та амбулаторного лікування постраждалих, 600 стаціонарних ліжок у провідних лікарнях м. Харкова і клініках інститутів НАМИ України, в тому числі 85 ліжок для дітей.

Протягом тридцяти чотирьох років в Україні функціонує Державний реєстр осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (єдина інформаційна система) до складу якого входять соціологічний, дозиметричний і медичний підреєстри. Регіональний реєстр Харківської області спочатку був заснований на базі оргметодвідділу обласної клінічної лікарні, а з 1991 року функціонує, як окремий підрозділ в КНП ХОР «Обласний клінічний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення». За період з 1987 року і до цього часу на паперових та електронних носіях в обласному рівні Державного реєстру накопичені дані на 36490 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і проживають або проживали на території області, в тому числі 26212 дорослих і 10278 (28,2%) дітей. Із них 19087 (52,3%) ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС, 1564 (4,3%) евакуйовані із зони відчуження у 1986 році і 5552 (15,2%) переселенці із забруднених територій у 1991-2003 роках, в тому числі 278 дорослих четвертої групи первинного обліку і 105 дітей, які народились від осіб четвертої групи первинного обліку (онуки).

Наповнення обласного рівня реєстру з 1987 року проходило помірно і досягло свого максимального значення до 2002 року (8355 постраждалих у 1987 році і 23975 — у 2002 році). Після 2002 року кількість осіб, які перебували у реєстрі, поступово почала зменшуватись і у 2020 році вона становила 59,4% від максимального значення (14224 осіб). За роки функціонування реєстру вибуло з диспансерного нагляду у лікувально- профілактичних закладах області і знято із реєстру 21751 постраждалих, в тому числі у зв’язку із досягненням повноліття 6531 дітей, виїзду для постійного проживання за межі області і зняттям статусу — 7328 і померло 7892 постраждалих (84,8% ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС, 3,1% евакуйовані, 11,5% переселенці із забруднених територій і 0,6% діти).

Серед осіб ,що перебувають на обліку станом на 01.01.2021 року 8188 ліквідаторів, із них приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році — 51,5%, 1987 році — 28,0% і 1988-1990 роках — 20,5%.

У дозиметричному підреєстрі за усі роки спостережені накопичені дані про дозу зовнішнього радіаційного опромінення у 12055 дорослих осіб, що становить 35,8% від усіх дорослих постраждалих, дані яких введені в Державний реєстр (36490).

Відомо, що в зруйнованому реакторі перебувала велика кількість радіонуклідів радіоізотопів середньої частини Періодичної системи Д.І. Менделєєва (від цинку до гадолінію), неподіленого урану і радіонуклідів наведеної активності. Викид радіоактивних матеріалів із зруйнованого реактора в атмосферу складався із газів, аерозолів та топлива, подрібненого до мікроскопічних частин. Поширення радіонуклідів, що поступили в атмосферу, носило практично глобальний характер із різним ступенем забруднення природного середовища. В організм постраждалих людей радіонукліди попадали через дихальні шляхи із повітрям, шкіряні покрови, шлунково-кишковий тракт. При спектрографічних обстеженнях сечі, кала у постраждалих в більшій міри виявлялись радіоактивні йод, стронцій, цезій і ряд інших елементів. Накопичуючись в органах і тканинах, які мають тропність до цих радіонуклідів, вони стають джерелом внутрішнього опромінення і обтяжують зовнішнє опромінення. Вважається що критичними органами в організмі для внутрішнього опромінення є щитовидна залоза, легені і органи сечостатевої Системи.

Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС зазнали впливу не тільки радіаційного опромінення, але і дії інших шкідливих чинників і в першу чергу хімічних. За даними академіка РАЄН із Інституту біофізики (Москва) І.Я. Василенко поєднана дія радіації і інших шкідливих чинників нерадіаційної природи проявлялись частіше ефектом синергізму.

Крім того широко розповсюджений міф, в основному політиками, на початку та в середині 90-х років минулого століття, що будь — яке радіаційне опромінення незалежно від дози викликає порушення (порою смертельне!) здоров’я постраждалих, особливо ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Таке уявлення на фоні економічної і політичної кризи призводило до хронічного стресу у постраждалих, неврологічних і психологічних порушень, аж до виникнення психічних розладів (із суїцидальними діями) та були причиною соматичних захворювань (уражень судин серця, мозку, ендокринних органів та інші). Також евакуація людей із зони відчуження, переселення із забруднених територій в інші області країни були психологічним стресом, особливо для людей старших вікових груп і це наклало негативний відтінок на стан їх здоров’я.

В обласному рівні Національного медичного підреєстру станом на 01.04.2021 року перебуває на обліку 14108 осіб, які постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, в тому числі 12245 дорослих і 1863 дітей та онуків. Із них ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС 8118, евакуйовані — 765, переселенці — 3084, особи 4 групи первинного обліку старше 18 років — 278 і діти, які народились від осіб 4 групи первинного обліку — 106 (онуки). Серед осіб, що перебувають на обліку, 5133 (36,4%) мешканці м. Харкова і 8975 (63,6%) мешканці районів області

За 1 квартал поточного року комплексними профілактичними оглядами охоплено 7111 (58,1%) дорослих (на 3,6% менше минулого року), в тому числі 59,4% ліквідаторів (на 4,8% менше минулого року), 52,3% евакуйованих (більше на 3,3%), 55,9% переселенців (менше на 1,9%) і 60,4% дорослих 4-ї групи первинного обліку (менше на 2,2%).

Комплексними профілактичними оглядами за цей період охоплено 1281 (72,9%) дітей та онуків (на 1,1 більше показника минулого року), в томі числі дітей у віці 0-14 років — 73,3% ( на 0,1% менше минулого року), підлітків — 72,1% (на 6,2% більше минулого року) і дітей, які народилися від 4 групи первинного обліку -84,0% (на 3,0% більше минулого року).

На виконання наказу Міністерства охорони здоров’я від 29.01.2010 року № 62/45/5 «Про вдосконалення ендокринної допомоги потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи» лікарями територіальних поліклінік проводиться щорічне обстеження щитовидної залози у осіб, які на час аварії були у дитячому та підлітковому віці (1968-1986 рр. народження). На 01.04.2021 року підлягало скринінговому обстеженню 2168 постраждалих. Оглянуто на цей період 1225 (56,5%), в тому числі ендокринологом 1097(90,0%), ендокринологом з виконанням ультразвукового обстеження 614 (50,1%), ендокринологом з виконанням ультразвукового обстеження і вмістом гормонів щитовидної залози 239 (24,9%) постраждалих.

Виявлена патологія щитовидної залози у 539 (24,9%) обстежених, в тому числі дифузне збільшення щитовидної залози 329 (61,0%), хронічний тиреоідит 132 (24,5%), вузлові утворення щитовидної залози у 39(7,2%), рак щитовидної залози у 7 (1,3%), із них діагноз підтверджений пункційною біопсією у 3 (0,56%) постраждалих.

Із загальної кількості осіб ,що підлягають оздоровленню та лікуванню за 1 квартал 2021 року 100% дорослих і 99,2% дітей проліковано в амбулаторних умовах. В усіх територіальних поліклініках для амбулаторного оздоровлення широко використовуються денні стаціонари.

За 3 місяці 2021 року отримали стаціонарне лікування 1057 (7,5%) постраждалих, із них 989 (13,9%) дорослих і 68 (7,5%) дітей, при майже рівних показниках серед мешканців районів області (13,5%) і м. Харкова (14,8%).

У спеціалізованих відділеннях за 3 місяці поточного року проліковано 1185 хворих із числа постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, в тому числі 1163 дорослих і 22 дітей. Найбільше проліковано хворих у обласному клінічному спеціалізованому диспансері радіаційного захисту населення (1039 хворих), міській студентській лікарні (81 хворих) і інституті охорони здоров’я дітей і підлітків (22 хворих).

Дуже важливо, що лікарі обласного клінічного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення для амбулаторного і стаціонарного обстеження використовують згідно договорів можливості сучасного малодозового діагностичного обладнання провідних діагностичних центрів міста Харкова. За 3 місяці 2021 року обстежено в Європейському радіологічному центрі 17 хворих.

За 3 місяці поточного року санаторно-курортне і реабілітаційне оздоровлення отримали 80 (0,6%) постраждалих, в тому числі 68 (1,0%) дорослих (ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС — 48 (1,0%), евакуйовані — 15 (3,8%), переселенці — 4 (0,2%) і 12 (1,3%) дітей від 0 до 17 років (0-14 років — 10 (1,7%), підлітки — 2 (0,6%).

Про те незважаючи на проведену роботу з медичного забезпечення постраждалих, зміни в стані їх здоров’я характеризується стійкими негативними тенденціями.

За результатами проведених комплексних медичних оглядів постраждалих здоровими серед дорослих виявлено лише 12 (0,2%) постраждалих (стандартизований показник по Україні практично здоровими виявлені серед ліквідаторів — 0%, евакуйованих — 1,81%, переселенців — 7,41%).

Лише кожна третя (29,0%) дитина за результатами профоглядів визнана практично здоровою (середньостатистичний показник по Україні — 26,99%), а серед дітей у віці 15-17 років цей показник становить 23,2%. Лише половина онуків (45,7%) визнана практично здоровими.

Динаміка поширеності захворювань серед дорослих постраждалих виявляє стабільну тенденцію до її щорічного зростання. Так станом на 01.01.2021 року поширеність захворювань серед дорослих становить 88083,3 на 10 тис. населення проти 357,7 у 1987р., 28334,0 у 1996р. і 67148,8 у 2006 роках і перевищує в 4,9 рази стандартизований обласний показник та в 3,4 рази стандартизований показник серед постраждалих по Україні. В структурі поширеності захворювань дорослих постраждалих перші рангові місця займають хвороби системи кровообігу (27,5%), органів травлення (16,8%), органів дихання (12,0%), ендокринної (10,2%) та сечостатевої (6,7%) систем, і співпадає зі структурою поширеності захворювань серед усього населення області.

Поширеність захворювань серед постраждалих дітей станом на 01.01.2021 року становить 2390,5 на 1000 контингенту (у 1987р. — 148,2, 1996р. — 1439,4 і 2006 р. — 3118,3) і перевищує в 1,3 рази стандартизований показник серед дитячого населення по області і в 1,09 рази стандартизований показник по Україні. Найбільшу питому вагу в структурі захворювань цієї групи постраждалих займають хвороби органів дихання (32,7%), органів травлення (13,7%), нервової системи (11,4%), системи кровообігу (10,1%) і ендокринної системи (6,4%).

Для виявлення закономірності поширеності захворювань за класами захворювань і можливого встановлення причини високої поширеності окремих хвороб, класи хвороб розділені на дві групи.

Першу групу склали класи хвороб, які є показниками можливої радіоіндуктивної патології і другу — соматичні ефекти дії іонізуючого опромінення в поєднанні з другими шкідливими та несприятливими чинниками, як під час роботи в зоні аварії або проживання на забруднених територіях так і в послідуючі роки життя.

До захворювань, які є показниками можливої радіоіндуктивної патології відносяться хвороби, які належать до класів злоякісні новоутворення (ЗНУ) та хвороби ендокринної системи.

Поширеність злоякісних новоутворень у постраждалих за останні п’ять років збільшилась на 123,4% і становить 515,1 на 10 тис. постраждалих (у 2016 році 417,4 на 10 тис. постраждалих) і перевищує стандартизовані показники серед постраждалих по Україні на 118,2% (435,9 на 10 тис. населення) і серед усього населення області на 123,5% (417,4 на 10 тис. населення). Також щорічно за цей термін зросла захворюваність постраждалих на злоякісні новоутворення із 48,0 на 10 тис. населення у 2015 році до 55,1 на 10 тис. населення у 2020 році. Показник захворюваності у 2020 році перевищує стандартизовані показники серед постраждалих по Україні на 121,6% (45,3 на 10 тис. населення) і в 1,6 рази серед усього населення області (34,6 на 10 тис. населення). Серед хворих, у яких вперше виявлені злоякісні новоутворення 91,2% ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС (75,7 на 10 тис. населення), 5,9% переселенці із забруднених територій (12,9 на 10 тис. населення) і 2,0% евакуйовані із зони відчуження у 1986 році (26,0 на 10 тис. населення). Більше половини хворих (61,8% — 42 хворих), у яких вперше виявлені злоякісні новоутворення, становлять хворі з новоутворенням органів травлення (25) і дихання (17).

Захворюваність на злоякісні новоутворення у постраждалих в більшій мірі залежить від віку хворих. Так серед вперше захворілих на злоякісні новоутворення у 2019 році 78,2% були хворі у віці 60 років і старші.

Аналіз динаміки захворюваності на окремі форми злоякісних новоутворень серед постраждалого населення у перше десятиліття після аварії на ЧАЕС достовірно підтвержував зв’язок радіаційного опромінення з ростом захворюваності на лейкемію, суттєве зростання раку щитовидної залози особливо у дітей і збільшення захворювань на рак молочної залози переважно у жінок ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Проведеними дослідженнями останніх років показано, що у віддаленому періоді (20 років після аварії) підвищується ризик росту частоти виникнення злоякісних новоутворень інших локалізацій, в тому числі — органів дихання, травлення, сечового міхура, чоловічих статевих органів і пов’язано не тільки із зовнішнім або внутрішнім- радіаційним опроміненням; а і дією інших шкідливих чинників в зоні аварії і забруднених територіях і послідуючого життя. Крім того необхідно зважити на постаріння постраждалого населення, а за даними ряду фахівців у зв’язку з постарінням населення збільшується частота злоякісних новоутворень молочних залоз у жінок, органів дихання, шкіри, передміхурової залози у чоловіків та колоректального раку.

Більше третини (36,8%) захворювань на ЗНУ виявлених у 2020 році становили ЗНУ органів травлення (25 захворювань) в т.ч. серед ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС — 21, евакуйованих — 1, переселенців -З

Злоякісні новоутворення органів дихання становлять 25,0% від усіх ЗНУ виявлених у постраждалих за 2020 рік.

У минулому році вперше виявлено два хворих на злоякісне новоутворення щитовидної залози (захворюваність становила 1,6 на 10 тис. населення, стандартизований показник серед постраждалих в Україні — 1,16 на 10 тис. населення).

За 2020 рік зареєстровано три випадків захворювань на ЗНУ лімфатичної та кровотворної тканини лише серед ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС (2,4 на тис. постраждалих і 3,7 на 10 тис. ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС).

За 2020 рік вперше зареєстровано 139 захворювань ендокринної системи, в тому числі 89 (64,0%) серед ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, 11 (7,9%) у евакуйованих і 39 (28,1%) у переселенців із забруднених територій.

Провідне рангове місце серед хвороб ендокринної системи належить хворобам щитовидної залози, тому що при радіаційних аваріях щитовидна залоза становиться мішенею як для зовнішнього, так і внутрішнього опромінення, накопичуючи у своїх клітинах радіонукліди йоду. За 2020 рік вперше виявлено 90 захворювань щитовидної залози у постраждалих (56 (62,2%) у ліквідаторів, 7 (7,8%) — у евакуйованих і 27 (30,0%) у переселенців). Захворюваність хворобами щитовидної залози у минулому році становила 73,0 на 10 тис. постраждалого населення (68,4 на 10 тис. у ліквідаторів, 91,0 на 10 тис. евакуйованих і 87,3 на 10 тис. переселенців) і перевищує стандартизований показник серед постраждалого населення України на 153,7%. Поширеність захворювань щитовидної залози у минулому році становила 6356,5 на 10 тис. постраждалих (6160,2 на 10 тис. ліквідаторів, 7269,2 на 10 тис. евакуйованих і 6887,5 на 10 тис. переселенців) і перевищує в 5,8 рази стандартизований показник серед постраждалих в Україні.

Необхідно зазначити, що висока захворюваність на хвороби щитовидної залози реєструвалась протягом усього терміну спостереження і в першу чергу серед переселенців із забруднених територій, а потім евакуйованих із зони відчуження, а захворюваність серед ліквідаторів наслідків аварії протягом усього періоду була значно нижчою і, можливо, пов’язано з недотриманням правил безпеки на забруднених територіях цими категоріями постраждалих.

Серед хвороб щитовидної залози у постраждалих найбільш поширеними захворюваннями із морфологічним порушеннями залози у 2020 році були тиреоїдити — 1777,1 на 10 тис. постраждалих (1755,0 на 10 тис. ліквідатори, 1677,5 на 10 тис. евакуйовані, 1936,0 на 10 тис. переселенці) і вузлуватий зоб — 573,4 на 10 тис. постраждалих (542,3 на 10 тис. ліквідатори, 884,3 на 10 тис. евакуйовані, 623,8 на 10 тис. переселенці). У минулому році вперше виявлено тиреоїдит у 13 і вузлуватий зоб у 10 хворих (10,8 і 8,3 на 10 тис. постраждалих відповідно). Показники захворюваності на тиреоїдит і вузлуватий зоб перевищують стандартизовані показники по області в 2,5 і 1,8 рази (4,44 і 4,67 на 10 тис. населення області).

Значне підвищення захворюваності на тиреоїдит та вузлуватий зоб у перші роки після участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також перебування або тривалого проживання на забруднених територіях пов’язане із заподіяною шкодую отриманим зовнішнім і внутрішнім іонізуючим опроміненням радіоактивними ізотопами йоду. Більш висока захворюваність на тиреоїдит евакуйованих і переселенців можливо пов’язане з недостатнім захистом цих категорій населення від попадання радіонуклідів йоду в організм.

У 2020 році вперше зареєстровано 18 хворих на цукровий діабет (14,6 на 10 тис. постраждалих) в тому числі 11 (13,4 на 10 тис. населення) ліквідаторів, 1 (13,5 на 10 тис. населення) евакуйованих і 6 (19,4 на 10 тис. населення) переселенців.

Зростання у постраждалих поширеності захворювань, несприятливі зміни у перебігу захворювань та накопичення ускладнень приводять до стійкої втрати працездатності. Кількість первинно визнаних інвалідами серед постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС у віддалений період постійно знижується.

В області мешкає 5564 інвалідів із числа дорослих осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, тобто 45,4% від усіх, що перебувають на обліку. Зв’язоки причини інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС встановлені у 5103 інвалідів (91,8%), серед них мешканці районів області 2725 (53,4%) і м. Харкова 2378 (46,6%).

Серед постраждалих дітей та онуків, які проживають на території області 60 мають інвалідність, в тому числі у 5 інвалідність пов’язана з впливом шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Основними захворюваннями, які призвели до інвалідності серед дітей складають захворювання нервової системи (26,2%), кістково-м’язової системи (21,3%), ендокринної системи (12,7%) і вроджені аномалії (15,8%).

За 3 місяці 2021 року охоплено профілактичними оглядами 3790 (68,1%) інвалідів із числа дорослого населення і 53 (91,4%) дітей. Отримали із числа оглянутих амбулаторне лікування 100% дорослих і дітей, проліковано в стаціонарах 18,7% дорослих і 21,6% дітей і санаторно- курортних установах 1,2% дорослих.

Смертність постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС у віддалений період зросла на 154,9% із 181,1 на 10 тис. населення у 2006 році до 280,6 на 10 тис. населення у 2020 році і на 130,0% більше середньостатистичного показника серед дорослого постраждалого населення України. Показник смертності ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС (422,6 на 10 тис. населення) в 2,7 рази вищий ніж у евакуйованих (156,0 на 10 тис. населення) і в 3,4 рази ніж серед переселенців (126,1 на 10 тис. населення).

Структура смертності у віддалений період як і в ранній період в цілому залишається незмінною. На першому ранговому місці за кількістю смертних випадків стоять хвороби системи кровообігу (167,9 на 10 тис. населення). За ними у відповідній послідовності йдуть злоякісні новоутворення (57,6 на 10 тис. населення), хвороби органів травлення (15,4 на 10 тис. населення), органів дихання (16,2 на 10 тис. населення), зовнішні причини смерті (13,0 на 10 тис. населення), сечостатевої системи (2,4 на 10 тис. населення) і інші.

Приведений аналіз динаміки основних показників, характеризуючих стан здоров’я постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС свідчить про погіршення їх стану здоров’я за останні роки, яке обумовлене:

  • дією зовнішнього і внутрішнього іонізуючого опромінення і інших шкідливих чинників при роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або перебування (проживання) на забруднених територіях;
  • дією соціально-психологічних факторів протягом послідуючого життя,

таких як пенсійних, пільгових, житлових, побутових, сімейних, працевлаштування на інших;

  • зміною суспільної формації в країні та змінами способу життя населення;
  • постарінням населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

За роки існування та розвитку КНП ХОР «Обласний клінічний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» в його складі створено та ефективно працює комплекс підрозділів і служб, які забезпечують реалізацію на території області завдань державної політики щодо всіх аспектів медичного обслуговування осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та проживають на території Харківщини.

У структурі обласного клінічного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення діють стаціонар на 260 ліжок та консультативна поліклініка на 400 відвідувань за зміну. В закладі створені умови для проведення комплексного обстеження пацієнтів із використанням можливостей сучасного обладнання відділень функціональної та ультразвукової діагностики, лабораторної, рентгенодіагностичної, ендоскопічної служб, а також лікування у фізіотерапевтичному, стоматологічному відділеннях, кабінеті лікувальної фізкультури.

На базі диспансеру працюють чотири кафедри Харківської медичної академії післядипломної освіти (кафедра медицини невідкладних станів та медицини катастроф; загальної і дитячої неврології; відновлювального лікування, фізіотерапії і курортології; акушерства і гінекології та онкогінекології) і кафедри патанатомїї та пропедевтики внутрішньої медицини №2 і медсестринства Харківського Національного медичного університету. Договір про співпрацю з інститутом загальної і невідкладної хірургії Національної академії медичних наук України сприяє наданню хірургічної допомоги у диспансері на високому рівні.

В диспансері запроваджене проведення хіміотерапевтичного лікування онкологічним хворим в рамках реалізації Державної бюджетної програми «Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З вересня 2016 року у хірургічному відділенні працює лікар — онколог та надається хіміотерапевтичне лікування онкологічним хворим. За І квартал 2021 року на базі диспансеру отримали хіміотерапевтичне лікування 5 хворих, яким проведено 7 курсів хіміотерапії.

В 2020 року і І кварталі 2021 року в роботі диспансеру по наданню спеціалізованої медичної допомоги постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС пройшли суттєві зміни викликані пандемією коронавірусної інфекції COVID-19 і поширення коронавірусної хвороби на території України. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2020 року за №331 «Про невідкладні засоби щодо забезпечення державних фінансових гарантій медичного обслуговування пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та належної оплати праці медичних та інших працівників, які надають медичну допомогу таким пацієнтам» диспансер включено до переліку закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2.

Людство страждає через екологічні негаразди, які останнім часом дедалі більше ускладнюють його життя . Вже 35 років перед нами постає закономірне питання :чи довго ще відчуватимемо «відлуння Чорнобиля?

Про це слід постійно пам’ятати! Для цього світова спільнота 26 квітня звертає увагу суспільства на проблеми ліквідаторів і постраждалих від наслідків радіаційних аварій і катастроф.

На виконання Указу Президента України « Про невідкладні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки та підготовки заходів до 35-х роковин Чорнобильскої катастрофи» в нашій області розпорядженням голови облдержадміністрації створено Організаційний комітет з підготовки та проведення у 2021 році заходів, пов’язаних з 35-ми роковинами Чорнобильскої катастрофи. Організаційним комітетом затверджено відповідний план , яким передбачено на 2021 рік ряд заходів:

  • організація і розміщення тематичних виставок;
  • проведення науково-практичних конференцій, круглих столів;
  • проведення регулярних медичних оглядів учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС;
  • розробка рекомендацій щодо лікування та оздоровлення;
  • придбання сучасного діагностичного і лікувального обладнання.