Історія лікарні

Зародження медицини в Ізюмі





Минуле, історія — це лише сьогодні, яке пішло в учора. Напевно, небагато міст Харківщини мають таку цікаву і багату історію як Ізюм.

Будівля поліклінічного відділення, 1914 р.

Відповідно до архівних джерел першими формами організації медичної допомоги в місті була парафіяльна медицина. Парафіяни самі створювали поблизу храму, на території парафії умови для роботи «обізнаних в аптекарському справі та інших здатних до лікарських справі». Це могли бути, просто хати, де прихожани могли знайти, або просто дізнатися про необхідні для них: повивальних справ майстриню, травника, коваля, які з благославления священика надавали допомогу.

Історія Ізюмської центральної міської лікарні тісно пов’язана з розвитком і становленням Ізюмщини. Першою згадкою про існування лікувальної установи в місті Ізюмі являється архівний документ, «Рапорт» Ізюмського городничого Гана, Харківському губернаторові І.І. Бахтину, датований 3 березня 1812 року, про створення городової лікарні. Документ, датований 1822 роком, є списком відставних і вільнопрактикуючих медичних чиновників в Слободській губернії. Згідно з архівними документами, що зберігаються в Харківському Державному архіві, в 1826 році в місті Ізюмі було почато будівництво нової окружної лікарні на 50 ліжок, в 1852 році воно завершилося. Інтерес представляє так само документ «Усім дітям щеплення від віспи», датований 7 лютого 1848 року, який свідчить про наявність препаратів для вакцинації від віспи. Про довгу і добросовісну роботу лікаря Котелевского розповідає інший архівний документ «Список про службу, гідної до знаку відмінності безвадної служби Ізюмського повітового лікаря, штаб-лікаря, надвірного радника Котелевского».

Літвінова А.І.-акушерка 1914р.
Колектив лікарні 1925р.

Настав моторошний сорок перший. Слово «війна» внесло свої корективи в долі людей. Вже на третій день після початку війни медичні сестри і лікарі зустрічали перших поранених на Ізюмському залізничному вокзалі.

Госпіталі були розміщені в лікарняних корпусах, будівлі середньої школи №4, в усіх будівлях центру міста . Легкопоранені розміщувалися навіть в приватному секторі, а також в армійських наметах прямо у саду. Везли в наше місто поранених з шести армій. Бракувало місця для поранених, інструментів, ліків. А війна все тривала.

Медики знаходилися в неймовірно складних умовах, коли треба було під вибухами бомб рятувати життя поранених бійців, не помічаючи ні дня ні ночі, борючись з втомою, що навалюється.

Мотинов Т.І.
Белявський В.А.

Прямо від операційного столу, від лікарняних ліжок пішли на фронт лікарі Белявский В. А., Єршов Н.М., Симоненко А., Широкорад З.Д., Бєляєв Б.С, Читыркин, Мищенко А.П, Андрюшкин П.С. і ін. . Були мобілізовані медичні сестри Симоненко В.Н., Коваль А.В., фельдшера Мотінов Т.И., Плешань М.П. і багато інших. Їм довелося рятувати життя солдатів на різних фронтах, охопленої пожежею війни країни, в прифронтових, в евакуйованих тилових госпіталях Болтенко М.І. Дениховский П.П., Дениховска Е.І , брали участь в партизанському русі — Пурич А.Ф. Завдяки їх зусиллям багатьом пораненим вдалося вижити.

В післявоєнному Ізюмі, зруйнованому війною, медики, демобілізовані з армії, відновлювали зруйновані медичні установи, надавали допомогу населенню, намагалися впроваджувати нові методи лікування і профілактики. Набираюча сили в післявоєнні роки країна, вимагала розвитку нових напрямів в медичній галузі, та удосконалення вже існуючих.

Міська лікарня називалась Ізюмська, але вона також обслуговувала Савинський, Петрівський і Борівський райони. Стаціонарне відділення було розраховане на 150 ліжок: терапевтичних- 30, хірургічних — 40, інфекційних — 45, неврологічних, — 20 і 15 ліжок дитячих. У штаті були: головний лікар, заступник головного лікаря, завідуючі відділеннями терапевтичного, хірургічного, інфекційного, неврологічного і дитячого; ЛОР, офтальмолог, шкільний лікар, рентгенолог, онколог, зубопротезний технік, 2 лікарі швидкої допомоги, 3 стоматологи і 6 дільничних лікарів.

Хірургічна операція 1953р.
Швидка допомога 1953р.
1-й хірургічний корпус 1953р.

З 01.08.1957 року почав свою роботу медичний пункт на хуторі Підлужному, який відносився до Червоноооскільської лікарської ділянки.

З 1958 року лікувальна установа називається Ізюмська районна лікарня.

У 1958 році в Ізюмській ЦРЛ встановлений новий рентгенологічний апарат останньої моделі (всього їх було 3 на усю область).

З 1962 року усі підрозділи об’єднувалися в раймедоб`єдинения, в якому також окрім сільських медичних служб, були включені кожвендиспансер на 12 ліжок і тубдиспансер на 60 ліжок. Також до складу лікарні входило 2 дитячих ясел міста на 270 місць і 3 дитячих ясел села на 100 місць. Окрім того існувала жіноча та дитяча консультації і вузлова лікарня станції Ізюм. Був відкритий підлітковий кабінет і ревмокардіологічний кабінет.

Усі медсанчастини при заводах міста Ізюма входили до складу раймед`обєднання.

У складі лікарні були: поліклінічне відділення, санепепідвідділення, дитяча і жіноча консультації, хірургічне, терапевтичне, інфекційне, дитяче, неврологічне, онкологічне, гінекологічне, ЛОР, відділення швидкої допомоги, пункт переливання крові, клініко — біохімічна і санбаклабораторії, а також зубопротезна лабораторія.

У 1963 році Ізюмське районне медоб’єднання включило: районну лікарню № 1 (330 ліжок), районну лікарню № 2 м.Барвінково (145 ліжок), районну лікарню м.Борова (100 ліжок), а також сільські дільничні лікарні. У цьому ж році був відкритий протитуберкульозный диспансер.

Наказом від лютого 1963 року медична установа стала центральною районною лікарнею.

З 1965 року із складу Ізюмського району був виведений Барвінковський район з його лікувальними установами.

Стаціонарне відділення включало 400 ліжок, окрім цього сільські лікарні були розраховані на 165 ліжок.

У 1971 році відкрита дитяча поліклініка з усіма вузькими спеціалістами: окуліст, отоляринголог , хірург, психоневролог, логопед, стоматолог, педіатри і інші.

У 1975 році завершено будівництво нового стаціонарного корпусу, на базі якого відкриті : травматологічне, фізіотерапевтичне, хірургічне, педіатричне, неврологічне і терапевтичне відділення.

З метою виконання плану Харківського обласного відділу охорони здоров’я по освоєнню ліжкового фонду, згідно наказу № 175а по Ізюмській центральній районній лікарні від 29 вересня 1975 року, ліжковий фонд лікарні налічував 560 ліжок.

З 01.04.1975 року в лікарні була організована цілодобова анестеологічно-реанімаційна служба.

З 1976 року в місті Ізюм відкрита стоматологічна поліклініка згідно наказу № 67-а від 3 травня.

Згідно наказу № 91 від 16.04.1982 року в центральній районній лікарні були розгорнуті додаткові ліжка в стаціонарах району.

У 1983 році із загального числа ліжок хірургічного відділення були виділені ліжка офтальмологічного відділення, і воно стало окремою ланкою в структурі лікарні.

У 1986 році дитяче відділення було реорганізоване на дитяче грудничковое і дитяче соматичне, в цьому ж році був відкритий фіброгастроскопічний кабінет.

У 1987 році організована імунологічна лабораторія.

Станом на 01.01.1988 року структура Ізюмської ЦРЛ була такою : доросла,дитяча та стомат поліклінніка., шкірно-венерологічний диспансер ,протитуберкульозний диспансер,пункт переливання крові та відділення: паталогоанатомічне, дитяче інфекційне,доросле інфекційне,хірургічне,травматологічне ,гінекологічне ,неврологічне ,офтальмологічне , отолярингологічне, дитяче соматичне, а також Студенецька , Червоноооскільська, Бугаївська, Довжанська дільнічі лікарні., Куньєвська, Левківська, Вернопільська амбулаторії.

У структурі ЦРЛ в 2001-2002 роках відбулися зміни: оргметодичний відділ став інформаційно-аналітичним відділом, шкірно-венерологічний диспансер та протитуберкульозний диспансер відокремилися.

З 2003 року відбулися зміни маштабні, а саме, Ізюмська центральна районна лікарня стала називатися Ізюмською центральною міською лікарнею .

Рішенням 95 сесії Ізюмської міської ради 7-го скликання від 26 вересня 2019 року №2428 «Про створення комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері» створене комунальне некомерційне підприємство Ізюмської міської ради « Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері», яке є правонаступником Ізюмської центральної міської лікарні.

Кращі традиції склалися за двовікову історію нашої установи, нині продовжує нове покоління медичних працівників. Очолює медичну службу Ізюмщини генеральний директор Зінов’єв Дмитро Іванович, лікар вищої категорії по організації і управлінню охорони здоров’я.

На сьогодні медична допомога мешканцям Ізюмської міської територіальної громади надається медичним закладом ІІ рівня медичної (спеціалізованої) допомоги – КНП «ЦМЛ Піщанської Богоматері», який знаходиться на трасі державного значення Київ – Харків — Довжанський та визначений, як притрасова лікарня для надання будь — якої невідкладної та екстреної медичної допомоги мешканцям Харківської області та інших областей, а також іноземним громадянам.

КНП «ЦМЛ Піщанської Богоматері» достатньо спеціалізований кваліфікаційний медичний заклад району, де розгорнуті 220 ліжок цілодобового перебування хворих в складі хірургічного, терапевтичного, травматологічного, педіатричного, інфекційного та акушерсько-гінекологічне відділень.

В складі загального числа звичайних ліжок КНП «ЦМЛ Піщанської Богоматері» працює анестезіологічне відділення та відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги.