Безпека на воді

Вода завжди сприяла зміцненню здоров’я людей, тому усі намагаються влітку відпочити на морі, біля річки. Проте нехтуючи елементарними правилами безпеки людина часто наражає себе на небезпеку. А перша медична допомога при утопленні, надана оперативно і грамотно, може врятувати життя людині.

Утоплення — одна з форм механічної асфіксії, що настає найчастіше від потрапляння води в верхні дихальні шляхи і бронхоальвеолярний простір.

Утоплення та інші нещасні випадки виникають при купанні осіб, що страждають на серцево-судинні та інші захворювання, в результаті ушкодження шийного відділу хребта при ударі головою об дно при пірнанні в неглибоких місцях, при загибелі морських та річкових суден, порушення правил поведінки на воді, стомлення, навіть у осіб, які чудово вміють плавати (наприклад, під час тривалого запливу в холодній воді), травми при пірнанні (особливо в незнайомих водоймах), алкогольне сп’яніння, різка зміна температур при зануренні у воду після перегріву на сонці тощо.

Утоплення відбувається, коли людина розгублюється у важкій ситуації, забуває, що її тіло легше води і при мінімальних зусиллях воно може перебувати на поверхні досить довго, як в горизонтальному, так і вертикальному положенні. Для цього достатньо лише злегка підгрібати воду руками і ногами та, по можливості, спокійно і глибоко дихати.

При попаданні у вир потрібно набрати в легені побільше повітря і, пірнувши глибше, відплисти в бік під водою, що значно легше, ніж на поверхні, оскільки швидкість руху води на глибині істотно менша. Велика небезпека утоплення у любителів підводного плавання і полювання.


Рис. 1. Не витрачайте час на видалення води!

В рятувальному катері, човні або на березі за відсутності кровообігу терміново, продовжуючи ШВЛ, розпочинають масаж серця. Якщо раніше радили перевернути постраждалого на живіт і «видавити» з нього воду, то зараз це робити не рекомендується (рис. 1).

NB! Витрачати час на видалення води з нижніх дихальних шляхів не слід!

Активних спроб вигнати воду з дихальних шляхів (за допомогою черевної компресії або розміщення людини вниз головою) слід уникати, оскільки вони затримують початок вентиляції і значно збільшують ризик блювання із великим показником смертності.

Після того, як потерпілий доставлений на берег, його слід покласти в положення «лежачи на спині», так, щоб тулуб і голова були на одному рівні (як правило, паралельно береговій лінії). Після цього проводять стандартні тести на наявність свідомості і дихання . Якщо потерпілий перебуває без свідомості, але дихає, слід застосувати «позицію відновлення» (положення «лежачи на боці» – рис. 2).


Рис. 2. «Позиція відновлення»

Якщо людина не дихає, потрібна штучна вентиляція легень. На відміну від первинної зупинки серця, в разі істинного утоплення може спостерігатися порушення дихання або апное, тоді як серце ще б’ється, і людина, можливо, буде потребувати лише штучної вентиляції.

Зупинка серця від утоплення пов’язана насамперед із дефіцитом кисню. Тому важливо, щоб під час СЛР рятувальники дотримувалися традиційної послідовності реанімаційних дій згідно з П. Сафара «airway–breathing–circulation» (ABC), а не схеми «circulation–airway–breathing» (CAB). При цьому слід починати з п’яти початкових вдихів, а потім 30 компресій грудної клітки і продовжувати за схемою «2 вдихи і 30 компресій», поки не з’являться ознаки життя або стануть доступними методи розширеного життєзабезпечення (рис. 3).


Рис. 3. Проведення серцево-легеневої реанімації

У випадках утоплення Європейська рада з реанімації рекомендує п’ять початкових вдихів замість двох, оскільки початкова вентиляція може бути складною через те, що вода в дихальних шляхах перешкоджає ефективному розкриттю альвеол. Проведення СЛР без ШВЛ (тільки з компресіями грудної клітки) утопленикам не рекомендується .

Найбільш частим ускладненням під час реанімації утоплеників є регургітація вмісту шлунка, яка спостерігається у більш ніж 65% осіб, яким потрібно лише проведення штучного дихання, і у 86% тих, хто потребує повного комплексу СЛР. Наявність блювотних мас у дихальних шляхах часто призводить до подальшої аспірації та погіршення оксигенації .

Реанімація утоплеників часто відбувається в різноманітних і досить складних обставинах. Можуть виникнути проблеми з транспортуванням потерпілого на сушу, а також може бути значною затримка прибуття швидкої медичної допомоги тощо. З іншого боку, потерпілими є, як правило, молоді люди, а частота успішної реанімації вище серед молодих осіб, ніж серед літніх людей, можливо, часто через те, що гіпотермія розвивається у молодих осіб швидше, ніж в осіб літнього віку. Вказані особливості збільшують шанси на успішну реанімацію.

Коли потерпілий прийшов до тями, його слід зігріти: закутайте його в ковдру, за можливості дайте теплий солодкий чай. Обов’язково дочекайтесь медиків! Ускладнення від утоплення можуть бути відкладеними і проявитися не відразу.

Будьте пильними, бережіть себе та дітей!

Контактні телефони КНП «ЦМЛ Піщанської Богоматері»

Реєстратура поліклінічного відділення066-914-39-34
Клініко-діагностична лабораторія099-176-69-02
Заступник генерального директора2-20-11
Приймальня генерального директора2-12-97
Відділ кадрів2-34-97
Головний бухгалтер2-13-10
Економіст2-31-98
Відділення ЕНМД2-25-15
Інфекційне відділення2-21-70
Наркологічний та психіатричний кабінети2-17-78
095-523-41-22
Жіноча консультація2-31-79
Дитяче поліклінічне відділення2-22-91
2-13-36